Анализ перевода поэзии

Переклад поезії є одним з найскладніших видів літературного перекладу, оскільки вимагає не лише відтворення смислу та образів оригіналу, але й відтворення ритму, рими та віршованої структури першотвору. Метою нашого дослідження є пісня «Song of Beren and Lúthien»  Дж.Р.Р. Толкіна в українському перекладі О. Брильової та російському перекладі І. Гриншпуна. Далі ми розглянемо найбільш цікаві моменти відтворення оригіналу вказаними перекладачами у порівняльному аспекту. Текст оригіналу складається з 8-рядкових віршованих елементів.

Розпочнемо з першого фрагменту:

The leaves were long, the grass was green,

The hemlock-umbels tall and fair,

And in the glade a light was seen

Of stars in shadow shimmering.

Tinúviel was dancing there

To music of a pipe unseen,

And light of stars was in her hair,

And in her raiment glimmering.

Переклад О. БрильовоїПеревод И. Гриншпуна
Рясніє листя навесні Рясніє болиголова У напівсутінковім сні Зоряне сяйво мерехтить, Лунають радісні пісні, Що їх сопілочка співа, І Тінув’єль у промені Танцює так, немов летить.Был зелен плющ, и вился хмель, Лилась листвы полночной тень, Кружилась звёздная метель В тиши полян, в сплетеньи трав. Там танцевала Лютиэн; Ей пела лихая свирель, Укрывшись в сумрачную сень Безмолвно дремлющих дубрав.

В оригіналі зберігається рима АBАСВАВС. В перекладі О. Брильової збережено авторську риму вихідного тексту. В перекладі І. Гріншпуна, рима у 2 і 3 рядку, а також 6 і 7 рядках є парною, що не відповідає метричній структурі оригіналу. В тексті оригіналу використано лексичну одиницю виміру long та колоронім green в першому рядку, та однорідні члени речення в другому рядку – tall and fair. В перекладі О. Брильової вжито повтор дієслова рясніє, що передає значення буйного цвітіння – «бути густо покритим великою кількістю близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін., мати щось у великій кількості» [2]. В перекладі І. Гріншпуна вжито однорідні дієслова был, вился, лилась. В перекладі О. Брильової танок Тінув’єль порівнюється з польотом Танцює так, немов летить. В оригіналі відсутня порівняльна конструкція. Незважаючи на те, що в перекладі І. Гріншпуна вжито парну риму, його переклад є більш точним і відтворює зміст оригіналу за допомогою метафоричних образів лиха свиріль, сумрачная сень, безмолвно дремлющие дубравы.

There Beren came from mountains cold,

And lost he wandered under leaves,

And where the Elven-river rolled

He walked alone and sorrowing.

He peered between the hemlock-leaves

And saw in wonder flowers of gold

Upon her mantle and her sleeves,

And her hair like shadow following.

Переклад О. БрильовоїПеревод И. Гриншпуна
А Берен від холодних гір Іде, і гине в самоті І переходить через вир, Що край ельфійський боронить, І бачить квіти золоті У хащі болиголови, І коси, чорні та густі, І корзно золотом горить.Шёл Берен от холодных гор, Исполнен скорби, одинок, Он устремлял печальный взор, Во тьму, ища угасший день. Его укрыл лесной чертог,  И вспыхнул золотой узор Цветов, пронзающих поток Волос летящих Лютиэн.

В цьому уривку нас цікавить два моменти – відтворення топоніму Elven-river та найменування одягу mantle. Перекладаючи топонім Elven-river, О. Брильова використала інвертований вираз край ельфійський, по відношенню до виру. Власне можна сказати, що перекладачка гіперболізує значення терміну river, оскільки вир – це «рух по колу в поверхневому шарі води, що розвивається на окремих ділянках водоймищ або руслових потоків в результаті злиття двох течій, при обтіканні течією виступів берега, при різкому розширенні русла» [1]. Однак, в оригіналі ми не бачимо інформації про швидкість руху води. Вірогідно, на використання терміну вир перекладачку наштовхнуло дієслово rolled, що вказує на рух води по колу. В перекладі І. Гріншпуна, не відтворена топонімічна реалія. Перекладач використовує вираз лесной чертог,  що не повністю відтворює зміст оригіналу. Звісно, можна розглядати лесной чертог як елемент певної території, але вказівка на лісову місцевість не створює враження магічного, казкового, ельфійського, як це вказано в оригіналі.

Ще один цікавий момент становить переклад слова mantle. О. Брильова використовує стародавнє слова корзно. Не зрозумілий мотив вибору саме цього слова. Корзно – «старовинний верхній одяг, схожий на плащ» [2]. Українському читачеві не відоме це слово, оскільки воно перейшло в розряд архаїзмів. В перекладі І. Гріншпуна, це слово не відтворене. Отже, обидва переклади можна вважати неуспішними стосовно повного відтворення змісту оригіналу.

Enchantment healed his weary feet

That over hills were doomed to roam;

And forth he hastened, strong and fleet,

And grasped at moonbeams glistening.

Through woven woods in Elvenhome

She lightly fled on dancing feet,

And left him lonely still to roam

In the silent forest listening.

Переклад О. БрильовоїПеревод И. Гриншпуна
Цілющий спів у тому змив Зі збитих ніг мандрівника Підвів його, і той побрів Туди, де сяйво тріпотить, Де діва, дивна та легка, Як соловей, співа без слів, Де зачарована стежка Проміж деревами біжить.Он поспешил на этот свет, Плывущий меж густой листвы, Он звал, но слышался в ответ Лишь шорох в бездне тишины. И на соцветиях травы Дрожал под ветром светлый след На бликах тёмной синевы, В лучах бледнеющей луны.

При відтворенні цього фрагменту обидва автори вдаються до використання метафоризованих виразів. Зокрема, О. Брильова називає еnchantmentцілющим співом, weary feet збитими ногами мандрівника. Займенник She передано персоніфікованою власною назвою діва. Разом з тим, концепт часу в перекладі О. Брильованої не передано. Так, з тексту оригіналу ми розуміємо, що мова йде про ніч, оскільки видно сяйво місяця at moonbeams glistening. В перекладі І. Грішпуна, концепт часу передано наступним рядком В лучах бледнеющей луны, однак, перекладач наголошує на тому, що місяць стає блідим, отже, можна зробити висновок, що світає, однак в тексті оригіналу ця інформація відсутня.

He heard there oft the flying sound

Of feet as light as linden-leaves,

Or music welling underground,

In hidden hollows quavering.

Now withered lay the hemlock-sheaves,

And one by one with sighing sound

Whispering fell the beachen leaves

In the wintry woodland wavering.

Переклад О. БрильовоїПеревод И. Гриншпуна
Як листя липове, легкі Кроки її маленьких ніг, Святим сріблом бринять струмки Підземна музика дзвенить. Аж ген на землю холод ліг, І вмерли звуки гомінкі, Лише уздовж німих доріг Пожовкле листя шелестить.При свете утренней звезды Он снова шёл и снова звал; В ответ лишь шорох темноты, Ручьёв подземных свет и плач.  Но хмель поник и терн увял, Безмолвно умерли цветы, И землю медленно объял Сухой листвы шуршащий плащ.

При відтворенні цього фрагменту, О. Брильова зберігає порівняння, яке присутнє в оригіналі He heard there oft the flying sound / Of feet as light as linden-leaves, однак порівняння в неї відтворене в у першому рядку, на відміну від оригіналу (2 рядок). І. Гріншпун відтворює порівняння імпліцитно. Частка лишь (укр. лише) у рядку в ответ лишь шорох темноты створює приховане порівняння. Переклад рядків Now withered lay the hemlock-sheaves, / And one by one with sighing sound, на нашу думку, більш яскраво та точно здійснено І. Гріншпуном. З тексту оригіналу видно, що мова йде про листя, тому іх «загибель» із with sighing sound відтворено інвертованим виразом Безмолвно умерли цветы. О. Брильова говорить про смерть звуків:І вмерли звуки гомінкі. Вважаємо, що недоречним є переклад оригінальною конструкції виразом вмерли звуки. Насамперед, звук – є не одухотвореним поняттям. Звук не може померти, оскільки в цьому випадку потрібна персоніфікація цього образу.

As Beren looked into her eyes

Within the shadows of her hair,

The trembling starlight of the skies

He saw there mirrored shimmering.

Tinúviel the elven-fair,

Immortal maiden elven-wise,

About him cast her shadowy hair

And arms like silver glimmering.

Переклад О. БрильовоїПеревод И. Гришпуна
А він читає в глибині її очей, як в небесах. Тремтіння зорь у вишині, В них віддзеркалює й горить. В її незчисленних літах – Довічна юність і краса, А руки сильні та ніжні – Її дотик вб’є і відродить.Он заглянул в её глаза — В них отражался путь светил, В них билась вешняя гроза, И в этот час, и в этот день Несла рожденье новых сил Её бессмертная краса.  Свершилось то, что рок сулил Для Берена и Лютиэн.

В цьому уривку нас цікавить переклад виразу The trembling starlight of the skies. І. Гріншпун використав вираз вешняя гроза. Це слово означає весняний – весняна гроза. В тексті оригіналу мова йде про світло зірок на небі. Можна сказати, що це викривлення змісту першотвору, оскільки створює зовсім інше враження в уяві читача. Якщо зорі, які сяють в небі, створюють досить красиву картину величчя та спокою природи, то гроза, навпаки, передає її лють та безсилість людини перед нею.

Long was the way that fate them bore,
O’er stony mountains cold and grey,
Through halls of iron and darkling door,
And woods of nightshade morrowless.
The Sundering Seas between them lay,
And yet at last they met once more,
And long ago they passed away
In the forest singing sorrowless.

Переклад О. БрильовоїПеревод И. Гришпуна
О, довгим був їх дивний шлях! У темряві Залізних гір, На них чигали біль та жах, Вогонь і меч, полон і смерть, Війна, чаклунство, лютий звір. Вони пройшли, як по ножах, Крізь сотні мук, крізь смертний вир, З’єднавши сяйво своїх серць.В глуши лесов, где гаснет взор, В холодном царстве серых скал, В извивах чёрных рудных нор Их стерегли моря разлук. Но миг свиданья вновь настал, Как рок сулил, и с этих пор  На том пути, что их призвал, Они не разнимали рук.

В тексті оригіналу автор вживає екзистенціальний концепт Fate (доля). Використання цього концепту – це натяк на фатальність шляху, яким йде герой. О. Брильова не відтворює цей важливий концепт в перекладі. Вона говорить про те, що шлях був дивним і довгим, однак значення фатальності і приреченості не вербалізоване в цих лексичних одиницях. Більше того, якщо значення лексеми довгий створює враження складності та тривалості, то лексема дивний може мати значення чудернацький, дивовижний, що ніяк не передає значення шляху, визначеного долею. І Гріншпун, навпаки, дуже точно передає значення фатальності, використавши російський еквівалент слова фатум – рок: Как рок сулил, и с этих пор / На том пути. Натомість О. Брильова досить влучно передає однорідні члени речення Long was the way that fate them bore,/ O’er stony mountains cold and grey, / Through halls of iron and darkling door, /And woods of nightshade morrowless. – На них чигали біль та жах, / Вогонь і меч, полон і смерть, / Війна, чаклунство, лютий звір. Хоча в тексті оригіналу ми не бачимо слів, які прямо вказують на полон, смерть, вогонь, з тексту ми можемо припустити, що саме сірі і холодні гори, залізні грати і двері та інші нічні жахіття є перепоною, з якою стикаються герої пісні.

Отже, результати дослідження свідчать, що обидва перекладачі вдаються до переосмислення змісту першотвору та зміни структури оригіналу для адаптації українського і російського перекладу до лексико-граматичних умов української та російської мов, відповідно. В більшості з проаналізованих фрагментів можна говорить про успішність задачі перекладу. Однак, як показало дослідження, в деяких ситуаціях переклад є неточним або викривляє зміст оригіналу.

Література

Вир [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://uk.wikipedia.org/Словник української мови: в 11 томах / [А.П. Білоштан, М.Ф. Бойко, В.П. Градова, Г.М. Колесник, О.П. Петровська, Л.А. Юрчук]. –  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sum.in.ua/

Вы можете заказать анализ перевода,

воспользовавшись формой заказа на главной странице сайта https://diplomvuz.net.ua

или написав на почту avtorskieraboty2015@gmail.com